Грибам характерно безстатеве та статеве розмноження. Способи безстатевого розмноження: спороутворення (за допомогою особливих клітин – суперечка) або вегетативне розмноження (дільницями грибниці або брунькуванням – у одноклітинних дріжджових грибів).

Безліч грибів розмножуються безстатевим за допомогою суперечок. Гриби утворюють спеціалізовані репродуктивні структури (спорангії), у яких виникають суперечки. Спори є мікроскопічні елементи, що містять генетичний матеріал гриба.

Гриби розмножуються трьома способами: вегетативним, безстатевим та статевим. При першому початку новому організму може дати шматочок міцелію, перенесений у відповідне середовище (через розвинений механізм регенерації), або вегетативні суперечки, що утворюються з клітин тіла.

Вегетативне розмноження грибів здійснюється частинками міцелію або його видозмінами. Форми вегетативного розмноження дуже різноманітні. Це сприяє збільшенню чисельності та тривалому збереженню видів грибів за несприятливих для зростання та розвитку умов навколишнього середовища.

Такий статевий процес називається зигогамією. Після періоду спокою зигоспора проростає, утворюючи нитку, що закінчується зародковим спорангієм, в якому в результаті редукційного та подальших звичайних поділів ядер виникає велика кількість гаплоїдних суперечок, неоднакових у статевому відношенні.

Це різноманітні організми, одноклітинні або багатоклітинні, що мають різну форму. Гриби живуть усюди, де є органічні речовини, необхідні їм для харчування. Деякі гриби – одноклітинні організми, але більшість їх багатоклітинні. Клітини грибів мають справжні ядра.

Розмножуються гриби безстатевим або статевим шляхом. Безстатеве розмноження відбувається за допомогою спеціалізованих клітин – спор, брунькуванням (у одноклітинних дріжджових грибів) або вегетативно. Вегетативне розмноження здійснюється частинами грибниці. У деяких грибів існує статеве розмноження.

Власне безстатеве розмноження йде за допомогою суперечка. Залежно від способу освіти розрізняють ендогенні та екзогенні суперечки. Ендогенні суперечки (спорангіоспори) характерні для нижчих грибів. Утворюються всередині спеціальних клітин, які називаються спорангіями.